
«Макси́м Оса́» — український історичний детективний фільм за мотивами графічного роману Ігоря Баранька. Режисер — Мирослав Латик. Перша в історії українського кінематографу екранізація коміксу.
Знімання фільму відбувались в Україні. Вироблено «ТОВ Кіностудія дитячих та юнацьких фільмів ім. О. О. Ханжонкова» на замовлення Державного агентства України з питань кіно.

Сюжет фільму
Осінь 1636 року. Король польський відправляє на Січ платню, аби запобігти заворушенням серед козаків. Востаннє загін із золотом бачили в межовому замку пана Йожефа Пшелуцького. На землях, які потерпають від чуми. Загін із п’яти козаків: Бубен, Келеп, Бугай, Сивий та Хвіст — взяв із собою з замку воду, деякі продукти і вирушив у напрямку Січі. Їм на зустріч, із Січі, вирушив хорунжий Корсунського полку Максим Оса.
Козаки мали зустрітись в шинку Нахмана до того, як почнуть переходити найнебезпечнішу ділянку — Дике Поле. Але у визначене місце приїхав тільки незнайомий раніше Осі, наймолодший із загону, — Хвіст. І той приїхав напівживий та без золота.
Максим Оса бере Хвоста і вирушає до лісу, де знаходить тіла своїх побратимів понівеченими біля старого кладовища. На місці злочину також з’являється каштелян замку, пан Карл Фогіль. Він, запідозрив Осу в убивствах та пограбуванні. Осу заковують у кайдани та доставляють до замку. Тортури над козаком зупиняє князь Йожеф. Та коли дізнається, що козак — підозрюваний, кидає того до клітки.
Наступного дня князь згадує, що він колись чув щось про такого собі Максима Осу, який вивів козаків із турецького полону. І після їхньої розмови Оса перетворився у слідчого, який має знайти золото короля, розгадати причину смерті козаків та, можливо, навіть отримати платню в 10 злотих.
Осі доведеться розгадувати багато місцевих секретів і розплутувати відьмацьке павутиння. І врешті — він навіть знайде свій хрест і буде похований заживо. А от яка доля золота і кому воно дістанеться — не довідається навіть писар, який веде цю оповідь.

У ролях:
Василь Кухарський — козак Максим Оса
Ольга Макеєва — Хелена, дружина князя Пшелуцького, мачуха Маринки
Володимир Ющенко — князь Йожеф Пшелуцький
Володимир Гурін — Анджейка
Сергій Деньга — Фогіль, каштелян князя Пшелуцького
Альбіна Корж — Маринка, донька князя Пшелуцького
Анастасія Михальчук — відьма
Богдан Бенюк — козак Бубен
Олег Примогенов — козак Бугай
Михайло Іллєнко — козак Сивий
Олег Юрчишин — козак Келеп
Денис Скрипник — козак Хвіст
Сергій Шадрін — бандит
Володимир Федорук — бандит
Сергій Кузик — шинкар Нахман
Мирослав Латте — писар
Андрій Валієв — Песиголовець

Знімальна група:
Режисер: Мирослав Латик
Сценарист: Андрій Бабик, Мирослав Латик
Генеральний продюсер: Валерій Боровик
Кінопродюсери: Наталя Вітрук, Олександр Дмитренко, Дмитро Хільченко,
Композитор: Максим Ячмінь, Dario Vero
Оператор: Костянтин Пономарьов, Тетяна Дуднік
Монтаж: ТОВ «HLZ TEAM», Мирослав Латик
Звукорежисер: Максим Ячмінь
Художник по світлу: Євген Кособуцький, Дмитро Макаренко
Художник-постановник: Наталія Клісенко
Художник по костюмах: Наталія Скаржепа
Художник по гриму: Віталій Скопелідіс
Кастинг: Алла Самойленко
Асистент звукорежисера: Дмитро Андрєєв
Асистент художника по костюму: Наталія Островська, Оксана Лях
Асистенти художника по гриму: Інесса Кірік, Людмила Резнікова, Анна Федорчук, Анна Василенко, Ельвіра Мамедова, Вікторія Сакура, Юлія Андерсон
VFX супервайзер: Артем Хакало, Володимир Хвостіченко
Постановник трюків: Павло Авілов
Створення образу Песиголовця: Олег Цось
